Дієвий інструмент зменшення насилля — превенція: психологи Івано-Франківщини пройшли навчання із сейфгардингу
«Дитина, яка систематично є свідком домашнього насильства, або зазнає його, толерує жорстоке поводження та насильство в дорослому віці. Адже, якщо рідні люди поводилися один з одним чи по відношенню до дитини жорстоко, знецінююче, завдаючи фізичного і психологічного болю, то дитина засвоює ці моделі поведінки. Тому такі діти у дорослому віці можуть ставати жертвами насильства у власних сім'ях або ж навпаки агресорами», — зазначила Юліана Маслак, дитяча психіатриня, психотерапевтка в методі когнітивно-поведінкової терапії під час вебінару для психологів.
Юліана Маслак розповідала про види насильства, як воно впливає на дитину, які має ознаки. Як розпізнати скривдження і можливого кривдника, як розмовляти з дитиною, що зазнала насильства, як реагувати, підтримати і куди скеровувати для отримання фахової допомоги.
«Чому деякі дорослі чинять сексуальне насильство щодо неповнолітніх? Тому що дорослий кривдник психосексуально такого ж віку як і жертва — емоційно дитина або такі дорослі самі в дитинстві могли пережити скривдження. Окремі з них можуть мати серйозні нейропсихічні порушення або сексуально-компульсивну поведінку. Вони виправдовуються за допомогою когнітивних спотворень: “тільки діти можуть мене зрозуміти”, “це просто гра”, діти веселяться і я роблю те ж саме”. Такі люди часто не мають значущих стосунків з іншими дорослими, вони прагнуть дитячої уваги, проводять з ними забагато часу, порушують фізичні кордони, дарують подарунки», — пояснила дитяча психіатриня.
Дієвим інструментом, щоб зменшити насильство щодо неповнолітніх, є попередження. Чим більше ми будемо говорити про безпеку, пояснювати, як її досягти, рекомендувати алгоритми, тим безпечнішим буде простір для наших дітей.
Центр гідності дитини УКУ розробив «Інструктажі для безпеки дітей у школі» та додатки до них, де пояснені базові безпекові правила, які діти мають знати, щоб захистити себе від насильства. Посібник містить інтерактивні заняття з дітьми від 4 до 18 років, в яких розповідається, що таке безпечні й небезпечні дотики, як відстоювати особисті кордони, казати «ні» на те, що дитині не подобається, хто такі безпечні дорослі, куди і до кого звертатися, якщо порушуються особисті межі, що таке булінг та кібербулінг і як цьому протидіяти.