Безпека в церкві
Система захисту неповнолітніх та вразливих осіб
В українському контексті перші системні кроки до творення безпеки для неповнолітніх та вразливих осіб у середовищі церкви з’явилися на початку 2019-го з появою документу "Основні положення щодо трактування випадків статевого зловживання відносно неповнолітніх з боку духовенства", виданого спільно Синодом Єпископів УГКЦ та Єпископською Конференцією РКЦ в Україні. Згідно документу кожна єпархія мала прийняти інструкції щодо трактування випадків статевого зловживання відносно неповнолітніх з боку священнослужителів та мирян.
Питання захисту неповнолітніх було головною темою Синоду єпископів УГКЦ наприкінці 2019-го року. Цей Синод, за закликом Папи у Апостольському листі Vos estis lux mundi, постановив створення системи зголошень зловживань та запровадження формацій духовенства, богопосвячених осіб і мирян у темі попередження насильства. А ще постановою цього Синоду у 2021-му був створений Центр гідності дитини при УКУ.
Отже, починаючи з 2019-го на рівні кожної (архи)єпархії, екзархату УГКЦ є:
- призначена особа, яка зобов’язана вислухати кожного, хто міг постраждати від сексуального насильства з боку духовенства та представників інституту церкви (в тому числі богопосвячених осіб та мирян)
- група спеціалістів (духівник, психолог, психіатр, каноніст), які мають надати психологічний та духовний супровід особі, яка ймовірно постраждала, а також її родині
Мапу з даними відповідальних за зголошення можна завантажити тут.
Церква зробила два важливі кроки щодо реагування:
- визначила, що реагує не лише на випадки з боку духовенства, богопосвячених осіб, семінаристів, мирян щодо неповнолітніх (до 18 років), але й щодо вразливих дорослих
- визначила, що розглядає не лише актуальні зловживання, але й ті, які сталися з дорослими в дитинстві (термін давності злочину - 20 років)
Дізнатися більше про алгоритм реагування на випадки зловживань у церкві.
У липні 2022 року Синод Єпископів УГКЦ прийняв «Норми та принципи захисту неповнолітніх та вразливих осіб у душпастирській діяльності УГКЦ». Це є документ безпекових політик, якими зобов’язана керуватися у своїй діяльності кожна єпархія та парафія УГКЦ в Україні. Згідно цих політик:
Кожна (архи)єпархія чи екзархат УГКЦ має забезпечити:
доступ усім духовним особам до навчання з безпеки дітей
заходи щодо консультування, навчання в парафіях
навчання відповідальних осіб за прийняття повідомлення про випадки насильства та їхніх команд
прозору процедуру повідомлень та відповіді на них, підтримання належного, доброзичливого зв’язку з постраждалими
А кожна парафія УГКЦ має надати:
доступ до цих «Норм» усім, хто працює в Церкві;
проведення зборів для спільного обговорення політики захисту дітей і вразливих осіб;
процедуру ознайомлення із «Нормами» нових членів спільноти;
напрацювати план дій «Безпечна Церква в моїй громаді»;
призначити відповідального за безпеку для моніторингу ситуації в парафії
Роль Центру гідності дитини
Наша мета – дати спільноті церкви знання та інструменти для того, щоб плекати гідність дитини та її безпеку. Ми є освітньою структурою, яка через навчання, формації, експертизу може підтримати інститут церкови у її праці на захист неповнолітніх та вразливих осіб.
Ми допомагаємо єпархіям та парафіям творити безпечне середовище для дитини через такі напрямки роботи:
Це онлайн-курс «Безпека дитини – відповідальність кожного дорослого», який розміщений на платформі UCU-online та включає 17 відеолекцій експертів, що дають базові знання зі складових безпеки неповнолітніх та вразливих осіб усім, хто з ними працює. Вчителям та катехитам дає змогу отримати сертифікат з 1 кредитом ЄКТС (30 годин).
Окрім того, ми підготували окремий курс для медиків, які перетинаються з неповнолітніми.
Майстерня включає в себе серію тренінгів, на яких учасники вчаться формувати документ безпекових політик для своєї організації. А також отримують експертний супровід у процесі їх написання. Безпекові політики - це базовий документ, який формує механізм творення безпеки для неповнолітніх та вразливих дорослих в організації.
Передбачає навчання та розвиток потенціалу парафій у напрямку творення середовища, дружнього та безпечного для дитини. Він включає: 1. Участь у навчальній майстерні для команд лідерів парафій про те, яке середовище є дружнім до дитини 2. Реалізація проектів, напрацьованих під час майстерні, та отримання мінігрантової підтримки.
Ми проводимо два ступені формацій: для команд, які на рівні (архи)єпархій, екзархатів, згромаджень відповідають за захист неповнолітніх та вразливих осіб; для тих, хто працює з неповнолітніми та вразливими особами у середовищі церкви. Ми також проводимо формації для семінарій.
Курс “Гідність людини та гідність людського тіла” від Інституту родини та подружнього життя для студентів Українського Католицького Університету
Курс для семінаристів Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ.
Ми провели серію круглих столів та вебінарів:
- круглий стіл “Бог, людина, війна” про те, як церква може допомагати під час війни
- серію вебінарів про вплив війни на особу та методи самодопомоги для священиків УГКЦ у Франції, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі та Швейцарії
- серію вебінарів про підтримку внутрішньо переміщених осіб для єпархій, церковних організацій Католицької Церкви в України
До слова, ми підготували для вас окрему форму «Церква дружня до дитини». З її допомогою зможете детально проаналізувати Вашу працю з дітьми зі сторони безпеки та з’ясувати в чому потребуєте підсилення.
Основні документи
Апостольський лист Motu Proprio “Sacramentorum Sanctitatis Tutela” (2001) Норми, що стосуються найважчих злочинів, зарезервованих Дикастерії Доктрини Віри
Документ вперше включає до “тяжких гріхів” домагання та сексуальне насильство щодо осіб до 18 років та злочин дитячої порнографії. А також зобов’язує єпископів повідомляти про звинувачення у цих злочинах Дикастерію Доктрини Віри.
Циркулярний Лист (2011)
Лист до всіх єпископських конференцій з проханням опублікувати вказівки щодо поводження зі звинуваченнями в сексуальному насильстві на їхніх територіях.
Апостольський лист Motu Proprio «Як любляча мати» (2016)
Запроваджує процедурні норми для відсторонення єпископів (і подібних органів влади) від посади, особливо у випадках неадекватної реакції на повідомлення про випадки сексуального насильства.
Апостольський лист “Vox estis lux mundi” (2023)
Запроваджує обов'язкове повідомлення про випадки сексуального насильства для священиків і вірних. Вводить покарання за поведінку церковної влади, спрямовану на уникнення цивільних розслідувань чи канонічних розслідувань у справах про сексуальне насильство. Віковий ценз для злочину дитячої порнографії підвищений з 14 до 18 років.
Vademecum 2.0 (2022)
Документ описує окремі моменти процедури розгляду справ про сексуальне насильство над неповнолітніми, вчинене священнослужителями. Він ґрунтується на всіх нормах, що діяли на той час, і слугує посібником для тих, хто відповідає за розгляд таких випадків.
“Основні положення щодо трактування випадків статевого зловживання відносно неповнолітніх з боку духовенства УГКЦ та РКЦ” (2019)
Містять у собі основні вказівки для єпархіальних/дієцезіальних єпископів та вищих настоятелів Інститутів Богопосвяченого життя, відповідальних за запобігання і боротьбу зі злочиномсексуального насильства щодо того, яким чином їм слід діяти у випадку звинувачення у заподіянні злочину священнослужителями, які їм підлягають.
“Норми та принципи захисту неповнолітніх та вразливих осіб у душпастирській діяльності УГКЦ в Україні” (2022)
Цей документ є дороговказом УГКЦ для створення безпечного середовища для роботи з неповнолітніми та вразливими особами на території парафій, єпрахій, семінарій, монастирів, інших церковних установ, а також поза їх межами, якщо залучені: духовенство, богопосвячені особи, семінаристи, миряни, що виконують функції вихователів, учителів, аніматорів і волонтерів чи обіймають різні посади.
Підбірку з перекладами основних документів, якими керується УГКЦ в питаннях захисту неповнолітніх, можна завантажити тут.
